Мій родовід
.
Я розповідаю про себе:)
Мої улюблені предмети - це українська література і геометрія. Я обожнюю фільм
"Винні зірки" за книгою Джона Гріна , а моя улюблена серія книг - " Часодії" російської письменниці Наталії Щерби. У класі мої друзі - це Соня Гайдамаха , Андрєєва Марта, Влада Дорохіна, Ксюша Чумак, Максим Кравцов і Ніка Бауліна. Моя найбільша мрія - завести кошеня ( але на жаль батьки поки що не згодні ). У майбутньому я мрію стати дизайнером одягу, або моделлю, або художником... У мене є безліч варіантів ( у будь якому випадку я хочу , щоб моя професія була пов'язана із творчістю, і ні в якому разі із цифрами , або сидінням у офісі за комп'ютером ). По натурі я дуже енергійна , позитивна , дружелюбна і відкрита людина. Я ніколи ні на кого не ображаюся і завжди можу допомогти. Та часом все ж таки буваю трохи впертою , лінивою і неорганізованою.
Моє місто
Я живу у прекрасному місті Києві – столиці України. Майже усі мої родичі ( у тому числі батьки ) спочатку жили у Дніпропетровську , а потім переїхали у Київ. Про виникнення міста розповідається у нашому найдавнішому літописі « Повісті временних літ». Літописець Нестор записав народну легенду про трьох братів – Кия ,Щека, Хорива і їхню сестру Либідь, які заснували на землі мудрих полях місто і назвали його в честь старшого брата Києвом. Кий сидів на тій горі, де узвіз Боричів, а Щек на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив на третій горі, яку назвали Хоревицею. "І був довкола ліс і бір великий, і ловили вони тут звірину. Були ж вони мужами мудрими і тямущими і називалися полянами. Од них ото є поляни в Києві і сьогодні". Нестор згадав і другий переказ про те, що Кий був перевізником на Дніпрі. Але одразу ж спростовує цю легенду, доводячи, що Кий був князем, адже він ходив у Царгород, і цесар Візантії приймав його з великою шаною. На жаль, Нестор не знав ні імені цесаря, ні точних дат життя Кия, а отже, й заснування Києва.
Місто розташоване у середній течії Дніпра, у північній Наддніпрянщині. Київ - політичний, соціально-економічний, транспортний та освітньо-науковий центр країни. На сьогоднішній день в Києві проживає 2 868 702 чоловік , а його площа - 847.66км . Це одне з найбільших і найзеленіших міст Європи. Також Київ має багато історичних пам’яток , наприклад – наш Софіївський собор і Києво-Печерська лавра внесені до Світової спадщини ЮНЕСКО. А які у нас церкви! Величезні, гарні, прикрашені золотими куполами вони красуються на схилах Києва. Я дуже люблю своє місто!!!
Секрети Києва
Секрет No 1: По вул. Рейтарській, 9 знаходиться двір, в якому живуть справжнісінькі ворони. "У якому дворі їх немає"!- скажете Ви. Так, але йдеться не про ворОн, а про вОронів. Вони відрізняються від звичайних своїм величезним розміром . Живуть ці птахи у великій, спеціально обладнаній клітці.
Трьох воронів звуть Кирило, Карлуша і Корбин, їх підгодовують місцеві жителі, а іноземці часто фотографують. Воронам близько 15 років, що для птахів-довгожителів зовсім небагато. Ще пташенятами їх виходили люди, а в клітині залишили, щоб ті не пропали в дикій природі київських дворів. Воронам у буквальному розумінні "палець в рот не клади" - пребольно клюються.
Рекомендую усім посетити це незвичайне місце:)
Секрет No 2: Станція метро Арсенальна – найглибша станція метро у світі…
Станція була відкрита у складі першої черги будівництва і зараз вважається найглибшою у світі (105,5 м). Це пояснюється географією Києва, де високий берег Дніпра височіє над іншою частиною міста. Також унікальним є проект станції в якому майже відсутній центральний зал, таким чином роблячи її схожою на станції Лондонського метрополітену. Станція має невеликий хол, який безпосередньо сполучений з ескалаторним тунелем. Поїздка на ескалаторах сама по собі є однією з найдовших і триває до п'яти хвилин
Моя кумедна сімейна історія
Літом 2014 року я, моя мама, тато і сестра поїхали подорожувати Європою. Коли ми перетнули кордон України і стояли у черзі на нейтральній полосі між Україною і Угорщиною машина раптово вимкнулась. Було дуже страшно коли світло на панелі машини почало мерегтіти і здавалося, що нас от-от вдарить струмом. Я закричала, вибігла з машини і майже не плакала , поки мене не заспокоїли. Тато намагався завести машину, але нічого не виходило. Ми не знали, що трапилось так , як бензину було достатньо. Тато відкрив капот, але це також не допомогло знайти причину. Він з іншими водіями, які підійшли щоб допомогти, зрозуміли, що причина вимкнення машини в розрядженому акумуляторі. Тоді хтось приніс підпалювач і підключив його до нашої машини та машини, яка стояла поряд. Врешті решт ми перетнули кордон Угорщини і поїхали до автосервісу, щоб купити новий акумулятор. Основна проблема полягала у тому, що ми не могли заглушити машину - так, як акумулятор міг працювати тільки тоді, коли машина була заведена. Ми приїхали до автосервісу, купили акумулятор і продовжили нашу подорож. На ніч ми зупинилися у Німеччині. Вважаючи, що з акумулятором все гаразд, ми вимкнули і припаркували машину. Але вранці знову не змогли її завести! У другий раз нам допомогли... на цей раз хазяїни готелю. Але тато не втрачав надію і сказав що акумулятор не зовсім правильно встановили і тепер все точно буде гаразд. Ми поїхали далі . Скоро у нас закінчився бензин , ми заїхали на заправку, вимкнули машину , долили бензину , і що ви думаєте? Вона знову не завелася! Тато дуже розізлився , із за того , що нам продали неякісний акумулятор ( який до речі коштував не так уже й мало ). Тож ми познайомилися з двома дідусями , які допомогли нам. На наступний день ми дібралися до Швейцарії, де живе хрещена моєї сестри. Її чоловік поїхав із татом на автосервіс і вони нарешті купили нормальний акумулятор. Ось така кумедна історія трапилася з моєю сім’єю. Сподіваюся вона вам сподобалася;)