МІЙ РОДОВІД
Даша Бебих 7Б клас
РОДИННА ІСТОРІЯ ТА ІСТОРІЯ МОГО РОДУ
Хочу детальніше розповісти вам про своїх предків та родичів.
Я маю велику родину: бабусю , дідуся, маму і тата , трьох двоюрідних сестер , тітку , дядька , а також ще одну тітку в Німеччині.
Мої батьки , цікаві ситуації та знайомство
Мої батьки одружені вже 13 років , а познайомилися вони в ліцеї «Наукова зміна» J , де навчалися до 1995 року. З ліцейним життям у них зв’язано багато цікавих історій і ось одна з них. Мама досить добре знала хімію , але через те що в її минулій школі хімію викладали російською мовою , не дуже розуміла мову цього предмету на українській. Пишучи вона могла без проблем вирішувати задачі , а усно їй було важко. На письмових роботах мама робила багато виправлень , закреслювань. Папа сидів позаду мами, до того ж був вищим і примудрявся списувати у мами непомітно, ще й без жодної помилки. Вчитель зробив висновок , що «Буруль списує у Бебиха , Буруль хімію не знає». Мамі було дуже образливо, що на неї так подумали і після цієї ситуації ніхто нічого не списував.
Бабуся і дідусь Бурулі та їхнє незвичне знайомство
Дідусь і бабуся по маминій лінії познайомилися в Києві , коли приїхали сюди навчатися. Бабуся , Катерина Василівна – народилася у Дніпропетровській оласті , а дідусь Сергій Федосійович – в селі Млієві , Черкаської області . Бабуся приїхала до Києва з подругою і якось до них в гуртожиток зайшов дуже засмаглий , кучерявий хлопець – це був мій дідусь. В цей час він якраз шукав собі наречену і жартома спитав : «Ну шо , дівчата , хто з вас вміє доїти корову , ту і візьму заміж» Бабуся одразу ж сказала ,що вміє. Тоді над цим усі посміялися і забули . А через якийсь час вони почали зустрічатися.
Бабуся і дідусь Бебехи та борщ як символ їхнього сумісного життя.
Моя бабуся по татовій лінії познайомилася з дідусем також у Києві. Вона народилася у селі Нова Погощь , Брянської області Росії. Приїхала навчатися на архітектора у КІСІ , там і познайомилася з дідусем. Він народився в селі Гриців , що на Хмельниччині. Щасливо прожили у шлюбі 33 роки , але нажаль , декілька років тому дідусь помер від хвороби серця. Дідусь з бабусею також дуже весело познайомилися. В студентській… їдальні. Це був перший день і вона якраз брала собі борщу біля прилавку. Дідусь був великим і незграбним парубком. Він випадково зачепив тарілку і бабуся вся була у борщі J. Ось таке цікаве знайомство у них відбулося.
Журналістське кохання, або моя тітка і дядько
Я також маю тітку, мамину молодшу сестру. Я дуже люблю її, вона для мене є справжньою подругою. Вона працює фінансовим журналістом, але на данний момент знаходиться в декреті. Її чоловік також журналіст. В офісі вони разом сиділи і багато спілкувалися, писали один одному тексти. Так вони і познайомилися. Мають двох доньок – Поліну ( 6 років) і Мартусю (2 роки). Не зважаючи на те , що вони мої двоюрідні сестри , ми з ними як рідні і я їх сильно люблю.
Німецькі родичі
Сестра мого тата Юля проживає у Німеччині. Усе своє життя вона танцює. Доки вона жила в Києві , професійно танцювала у Національному Ансамблі народно танцю ім. Павла Вірського. Обїздила з гастролями майже увесь світ – Франція ,Японія , Іспанія, Мексика, Італія… Зараз її танцювальна кар’єра в ансамблі завершилася , та вона продовжує навчати дітей танцям у Німечинні. Також має доньку Ніколь, яка народилася в Німеччині. Їй 2 , 5 роки ,вона говорить на російській мові , та все ж таки замінює деякі слова на німецькі. Нажаль, я дуже рідко бачуся з ними ( 2рази на рік).
Що ж , ось така моя сім*я на данний момент. Давайте трохи поринемо в минуле і послухаємо історії про моїх прабабусь та прадідусів.
Від минулого до сьогодення
Мої прабабуся і прадідусь по маминій лінії жили і познайомилися у селі Млієві Черкаської області.
Прабабуся, Берко Ярина Василівна, була домогосподаркою , виростила трьох дітей- мого дідуся та двох його сестер. Довгий час працювала на Млієсвькому Цукровому заводі. Прадідусь , Буруль Федосій Мартинович , був талановитим столяром , робив скрипки ,бандури і інші музикальні інструменти. В часи війни потрапив у концтабір до Чехії , де пробув майже 5 років та зазнав значних проблем зі здоров*ям.
Цікавий факт : в національному Музеї Історії України є фото, на якому зображена моя прапрабабуся. Вона була в кріпацтві у пана Енгнльгарда, який був поміщиком Тараса Григоровича Шевченка, тому не виключено , що бачила його або навіть розмовляла.
Прабабуся та прадід по лінії мами (зі сторони моєї бабусі , тобто її батьки) жили на Дніпропетровщині і одружилися дуже рано. Прабабусі Марії було 14 і вона щойно переїхала разом з батьками з Білорусії в Україну. Прадіду Івану було 17 , він все своє життя прожив у рідному селі. В їхньому шлюбі народилося 8 дітей , моя бабуся – передостання дитина у родині.
Нажаль , про пращурів зі сторони тата майже нічого не відомо навіть моїм бабусі і дідусю. Маму моєї бабусі Ліди звали Марія Сисоєва , вона також жила в селі Нова Погощь в Росії. Її чоловік помер рано , вона самостійно виховувала 4 дітей. (моя бабуся найстарша, 56 років) .
Зі сторони Бебихів також мало інформації. Я не мала прямого джерела , адже мій дідусь помер декілька років тому ,а бабуся мало спілкувалася з його ріднею. Відомо , що мати мого дідуся звали Надією, а батька – Петром. Мали двох дітей – Миколу (молодшого) та на декілька років старшого Степана.
У нас дуже дружня сім*я. Ми завжди готові допомогти один одному.Ядумаю , що вам цікаво було ознайомитися з членами моєї родини і сподіваюся на ваш подальший інтерес :-)
Дякую!
Моя мама Оксана Бебих
Бабуся Катерина Василівна та дідусь Сергій Федосійович з моєю сестрою Поліною
Моя сестричка Поліна та Я на відпочинку
Я В ТРИ РОКИ ТА МІЙ ТАТО
Я В 1,5 РОКУ ТА МОЯ БАБУСЯ КАТЯ
Я В ДИТИНСТВІ ЗІ СВОЄЮ ТІТКОЮ ЮЛЕЮ НА ЇЇ КОНЦЕРТІ
РОДИННА СТРАВА
ВАРЕНИКИ З М"ЯСОМ З АПЕЛЬСИНОВИМ СОУСОМ
Вам потрібно:
-борошно
-кефір
-сіль
-вода
-сода
Для начинки:
-яловичина (близько 1 кг)
-половинка цибулини
-сіль, перець, зелень на ваш смак
Для соусу:
-2 апельсина
-2 ложки сухого білого вина
-3 ложки цукру (бажано цукрової пудри)
Приготування:
Просіяти борошно, додати соди. Зробити невелику ямку в суміші і налити туди кефір. Замішуємо тісто, поступово додаючи воду. Вимішуємо до однорідного стану тіста.
Яловичину підсмажити на олії до готового для споживання стану, посолити. Нарізати цибулю , підсмажити. Додати до м"яса піджарку з цибулі. Начинка готова.
Вижимаємо сік з апельсинів, додаємо сухе вино. В цілому , соус можна подавати в такому вигляді, при бажанні - проварити соус для випаровування алкоголю. Ретельно змішати з цукром.
Варимо вареники 10-13 хвилин , в залежності від їх товщини. Поливаємо соусом. Смачного!!!
ІСТОРІЯ МОГО СЕЛА МЛІЄВА
Так як про місто Київ на уже багато чого відоме, я хочу розповісти про село , де виріс мій дідусь по маминій лінії, я буваю там на літніх канікулах. Село розташоване на берегах річки Вільшанки за 10 км від районного центру — міста Городище та за 45 км від обласного центру — міста Черкаси.
Перша писемна згадка про Мліїв належить до 1499 року, коли він належав великому роду землевласників Васькевичам, проте є припущення, що історія поселення сягає часів Київської Русі. З 1686 року був власністю пана Конецпольського. В 1648 році Млієвом оволоділи війська Богдана Хмельницького і він став ранговим містечком гетьмана, а невдовзі центром Мліївської сотні Корсунського полку. В 1661 році, за постановою сейму, Мліїв знову був закріплений за Конецпольським. З початку 18 століття Мліїв з округою належав князю Любомирському. На початку 1920-х років село — центр Мліївської Республіки( територія, котра була вільна від більшовиків і була пристанищем для 7000 козаків-кочовників.)
Мліївський інститут садівництва імені Л.П. Семеренка, відомий заклад на всю Україну. Саме там Левком Платоновичем Семеренком було виведено сорт яблук «Семеренко». Наразі інститут займається винайденням нових сортів плодово-ягідних дерев. Цікава інформація, біля Мліївского інституту садівництва росте дуб, якому майже 300 років! Є інформація , що під цим дубом полюбляв читати книги сам Тарас Григорович Шевченко коли приїздив до своїх друзів у Мліїв.
ПРО МЕНЕ
Email: ell_darin@ukr.net