Мій родовід

учениця 7-В класу Сушко Аліна

Родинне дерево

Big image

Родинні фото

Походження прізвища

Володарі прізвища Сушко, безумовно, можуть пишатися своїм прізвищем як пам'яткою української історії, культури і мови.Прізвище Сушко відноситься до поширеного типу українських прізвищ і утворена від особистого прізвиська.Сушіння - пологи українського походження відомі понад 365-ти років. Зустрічаються на території козацької України і Галичини.Прізвище Сушко дуже широко поширені по всій території України, південних областях Білорусії і західних районах Росії.

Моя родина

  1. Мама Сушко Надія Михайлівна. Проживає в Києві (раніше в селі Волинцево);
  2. Тато Сушко Володимир Сергійович. Проживає в Києві (раніше в селі Шпотівка);
  3. Дядько (мамин рідний брат) Третяков Олександр Михайлович. Проживає в Києві (раніше в селі Волинцеве)
  4. Тітка (татова рідна сестра) Бабін Світлана Сергіївна. Проживає в селі Шпотівка.
  5. Бабуся (мати моєї мами та дядька Олександра) Третякова Марія Павлівна. Проживає в селі Волинцеве.
  6. Бабуся (мати мого тата та тітки Світлани) Сушко Лідія Василівна. Проживає в селі Шпотівка.
  7. Дідусь (тато моєї мами та дядька Олександра) Третяков Михайло Іванович. Загинув у ВВВ
  8. Дідусь (тато мого тата та тітки Світлани) Сушко Сергій Михайлович. Помер у 2014р.

Історія села Шпотівка

Шпо́тівка — село на Сіверщині в Україні, Сумській області,Конотопському районі.Село Шпотівка знаходиться на правому березі водосховища Ромен (річка Ромен), вище за течією на відстані 4 км розташоване село Крупське, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Капітанівка, на протилежному березі - село Нехаївка. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою.За переказами старожилів, перші поселенці оселилися по берегах і балках Великого Попового Яру та річки Сухий Ромен, котра в ті часи була дуже мілководна і влітку дуже заростала. Родючі землі приваблювали переселенців із Правобережної України.У кінці XVII століття полковник Корсунського полку Федір Кандиба переселив частину козаків із Курилівки (нині с. Жовтневе) ближче до землі, яку вони обробляли. Більшість із них мали прізвище Шпота. Так виник хутір Шпотівка.Із 1870 хутір носить назву село Шпотівка. 1873 розпочалося будівництво церкви. 4 листопада 1877 року на свято Казанської Богоматері церкву освячено. 1884 в селі відкрилася однокласна школа, побудована при в'їзді в село з боку села Капітанівки. Школа кілька разів перебудовувалася. 1887 школу реорганізовано в середню. 1891 збудована дерев'яна Казанська церква на кошти поміщиці М. Д. Бабаніної. 1900 в селі збудували лікарню.Шпотівка ділилася на дві общини: Кандибів і Паничів. У 60-х роках XIX століття економію Паничів купив Прокіп Тимошенко, батько майбутнього вченого в галузі інженерної освіти Тимошенка Степана Прокоповича 1917 року село увійшло до складу УНР. В результаті більшовицької пропаганди погромлено господарство Кандиби.

Родинна Історія

Моя бабуся Марія вміє гарно прясти на прясі. Гарно в`яже, вишиває подушки, рушники. Також я хочу розповісти, що у моєї бабусі є ткацький верстат, на я кому вона ткала ковдри, доріжки, полотно. На ньому дуже багато ниток, і бабуся спеціальним човником прокладає ці нитки, і прибиває шестернем до тканини. Коли моя бабуся тче, вона дуже гарно співає. Вона показувала мені , як працює верстат. Також коли ми збираємося на родинні свята, ми просимо щоб вона заспівала. Мої батьки їй підспівують, а я сиджу і тихенько слухаю коло неї. Я люблю свою бабусю та на літніх канікулах приїжджаю до неї і допомагаю.

Родинна страва (зрази з грибами)

Вам знадобиться:

  • 1 кг картоплі
  • 500 г грибів
  • 30 г вершкового масла
  • 2 середніх цибулини
  • 1 яйце
  • 3 ст. ложки борошна
  • 1/2 склянки сметани
  • 1-2 зубчики часнику (за бажанням)
  • зелень петрушки
  • мелений чорний перець
  • сіль
  • борошно для обкачування
  • олія для обсмажування
  • Спосіб приготування:
    1. Цибулю очистіть і дрібно наріжте. Підсмажте на олії до золотавого кольору.
    2. Гриби почистіть, помийте, дрібно наріжте.
    3. Покладіть гриби в сковороду до цибулі. Посоліть, поперчіть, і тушкуйте до готовності. За 2-3 хвилини до кінця можна додати розчавлений часник.
    4. Очищену і нарізану крупними шматками картоплю відваріть в підсоленій воді до готовності. Крупні шматки не так сильно розварюються, як дрібні. Злийте всю воду, поставте каструлю на невеликий вогонь і випаруйте всю рідину. Додайте до картоплі вершкове масло і мелений перець, і зробіть пюре.
    5. Злегка охолодіть пюре, додайте яйце і 3 ст. ложки борошна, ретельно перемішайте.
    6. На дошку або тарілку насипте біля 1/2 склянки борошна. Мокрою ложкою наберіть картопляне тісто і покладіть його на борошняну гірку.
    7. Мокрою рукою зробіть з тіста коржик, покладіть на її центр грибну начинку.
    8. Акуратно з’єднайте краї зрази, добре заліпіть і обваляйте її в борошні.
    9. Сформовані зрази смажте з двох сторін на олії на середньому вогні до рум’яної скориночки.
    10. Перед подачею до столу полийте зрази сметаною, посипте ложкою грибів, прикрасьте листочками петрушки.

А тепер трішки про мене

Мене звати Сушко Аліна. Мені 12 років. Я вважаю що я дуже спортивна дитина ,бо майже весь свій вільний час я проводжу на тренуваннях. Я займаюся баскетболом, волейболом, тенісом. Мені це приносить гарний настрій. Перед кожним змаганням я хвилююся, але коли моя команда починає грати ми не думаємо про те. що можемо програти, а думаємо про все те що на наше обличча приносить усмішку. Наприклад скільки всього ми досягли за свої роки життя. Але найбільше я прагну бути людяною та допомагати іншим в тяжкі хвилини їхнього життя.