Тарас Григорович Шевченко

Участь у Кирило-Мефодіївському братстві

Мета та учасники братсва

В Києві у 1846 році створюється таємна політична організація, яка набуває антикріпосницького характеру. Була одним з проявів піднесення національного руху на українських землях та активізації загальнослов'янського руху під впливом визвольних ідей періоду назрівання загальноєвропейської революційної кризи Провідну роль серед них відігравали М. Костомаров, Т. Шевченко, Г. Андрузький, ,М. Глак, та П. Куліш.

Але нас цікавить саме Шевченко та його роль у цій організаціі, тому про нього далі детальніше...

Big image

Кирило-Мефодіївець - Т. Г. Шевченко.

На відміну від половини братсва , яка пропагувала ідеї української буржуазії (П. Куліш,

М. Костомаров), інша частина членів братства поділяла революційно-демократичні погляди, які вносив саме Т. Шевченко. Він був радикально налаштований і тому розумів, що знищити Малоросію і відновити Україну можливо тільки за допомогою народних повстань з подальшим переродженням в революцію.

Ще до вступу в цю таємну організацію поет висловлював свої погляди щодо кардинальних змін та національно визвольної війни в своїх творах 40-х років ХVIII ст. Одним із найвідоміших творів на цю тему є "Заповіт", в якому він висловлює фундаментальні ідеї щодо побудови Нової України.







Портрет Т. Шевченка , намальований П. Кулішем 1943-47 рр.

Big image
Передова група цієї організації (а до неї й належав Т. Шевченко) висувала такі вимоги: відміну кріпацтва, звільнення всіх слов'янських народів від національного гніту, об'єднання їх у вільну федеративну республіку із парламентською владою, рівні права усім народностям. Саме кирило-мефодіївці ставили питання про створення української держави, яка б увійшла до республіканської федерації слов'янських народів. Сам Шевченко вважав, що таке об'єднання може відбутися в результаті всенародного повстання. Тому в братстві загострилася боротьба між цими двома групами, особливо тоді, коли почали обговорювати програму і тактику. Ліберали відкидали революційну тактику, шукали згоди з кріпосниками, Шевченко ж стверджував, що наш народ зможе звільнитися лише шляхом боротьби трудящих проти самодержавства і поміщиків.

Арешт!

20 березня 1847 року Олексій Петров ( студент юридичного факультету Київського університету св. Володимира, жив поруч з приміщенням братства) у Києві робить донос. в Києві арештували Шевченка і відправили до Петербургу з усіма паперами та малюнками. У записах поета не знайшли жодних доказів його участі у таємному товаристві. Тоді чиновники Третього Відділення звернули увагу на зміст віршів Шевченка, особливо на «Сон».

Очікуючи вироку, Шевченко починає писати вірші за гратами, які він записує в свою знамениту першу "захалявну книжечку" ( всього чотири - 1847, 1848, 1849, 1850). Вірші, написані за 2-х місячний період перебування за гратами, об'єднуються в цикл поезій "В Казематі".

Можна сказати, що ці події є початком кінця Т. Г. Шевченка.