Мій родовід

Кузьомко Ярина 7-Г клас

Моє родинне дерево

Мій рід походить від поєднання двух родин - Кузьомків - з татової сторони та Шестопалових - з маминої сторони. Родина Кузьомків утворилася при з'єднанні сімей Кузьомків та Коваленків, а родина Шестопалових - від поєднання сімей Шестопалових та Марченків. Мої родичі та предки з татової сторони виходці з Чернігівщини та Сумщини, а з маминої - з Житомирщини та Київщини. Достеменно знаю, що рід Кузьомків походить з часів козацтва, можливо мого давнього предка звали Кузьма, тому і утворилось таке прізвище. Мамині предки з давнини господарювали на землі, мій прапрадід по лінії дідуся Юри був дуже заможним власником багатьох гектарів земель на Київщині, мав 19 дітей, величезне господарство та багатьох найманих робітників, але під час революції 1917 року, його було розкуркулено, все його майно перейшло до колгоспу, старших дітей було вислано до Сибіру. Також було вислано до Сибіру рідних братів моєї прапрабабусі по маминій лінії, - кожен з них також мали великі господарства, багато худоби та землі.....

Big image

Родинна історія

Як на мене, дуже цікавим є той факт, що дві мої прабабусі з різних сторін все життя пропрацювали акушерками, прадідусь, який ще досі живий та має 94 роки, багато років працював директором сільської школи, а до того вчителем фізики та математики на Чернігівщині, один з прапрадідусів був військовим, а другий пройшов чотири війни в піхоті та повернувся додому живим і здоровим та не дожив до свого століття кілька днів. Вражає також історія життя моєї прапрабабусі з Житомирщини, яка в 26 років залишилась молодою вдовою та змогла виростити четверо дітей самотужки, пережила два голодомори та другу світову війну та дожила до глибокої старості. Як розказувала мені мама, ця моя прапрабабуся не вміла читати та писати, але мала стільки природної мудрості, найкращих людських якостей, сили та любові до життя та до Бога, що не має зараз жодна сучасна людина. Мої бабусі та дідусі з обох родин, після закінчення різних навчальних закладів почали працювати в столиці, де потім і осіли, у них народились мої батьки, які познайомились, навчаючись в університеті в одній групі. Після закінчення ВНЗ, вони одружились, та у них народилася я та мій молодший брат.

Мої родинні місця на карті

Отже, мої предки по маминій лінії з боку моєї бабусі народилися та прожили своє життя на Житомирщині с. Макалевичі Радомишльського р-ну, а з боку дідуся в м. Богуслав на Київщині, хіба що мій прадід - батько дідуся народився в Новосибірську та виріс там в дитбудинку, а потім, уже військовим приїхав в Україну і одружився на моїй прабабусі. З татової сторони батьки як дідуся, так і бабусі народились та прожили життя в с. Алтинівка на Сумщині.
Big image
Big image
Big image
Big image

Родинні рецепти

Хочу поділитися двома дуже простими рецептами млинців, які пекла в печі моя прабабуся з Житомирщини та вареників на пару, які робила моя бабуся. Прабабуся дуже смачно готувала, багато років вона варила обіди для колгоспних механізаторів і кожного дня возила їм їжу на поля, де вони працювали. А моя бабуся взагалі була прекрасною хазяйкою, готувала мені тільки мої улюблені страви і дуже-дуже смачно. На жаль, її вже немає з нами, але я люблю її та сумую за нею кожен день.

Отже, млинці на сироватці:

1. сироватка 1 л

2. 2- 3 яйця

3. сода 1 ч.л.

4. борошно скільки. вбере тісто

5. дрібка солі

6. цукор 1ст. л.

До сироватки добавити яйця, сіль, цукор, соду - не гасити, та підбити тісто, воно має бути досить рідке, майже як на налисники, можливо трішки густіше. В печі має бути гаряче, необхідно пекти млинці, коли вже майже вигоріло, але ще є вогонь, його можна відсунути вбік, а з другого боку пекти. Сковорідку кожного разу змазуємо салом, наливаємо на один млинець велику ложку тіста на відстані один від одного, бо вони дуже ростуть, ставимо в піч і дивимось, коли зверху гарно зарум'яняться - виймаємо. Млинці не перевертаємо, від великої температури в печі вони запікаються одразу з обох сторін.

Вареники на пару:

1. сироватка 1 стакан

2. борошно 3 стакани

3. дрібка солі та соди

Замісити м'яке, гладеньке тісто, щоб не липло до рук. Бабуся казала, що для ідеального тіста потрібно його обім'яти руками 300 разів. Моя мама, коли робить таке тісто, завжди рахує. Приготувати каструлю, в якій має кипіти вода, на неї зав'язати марлю, або бавовняну тканину та знайти таку кришку або миску, щоб вона дуже щільно закрила каструлю. Наліпити вареників з будь-якою начинкою, я особисто найбільше люблю з чорницями, та варити їх на пару 3 хвилини. Вареники виходять пухкими, ніжними та дуже смачними.

Big image
Big image

Родинний фотоальбом

Я вважаю, одне з найкращих занять холодним осіннім вечором - сидіти з мамою кухні з чашкою запашного чаю та тістечком і роздивлятися старі фотографії - в них історія життя близьких та далеких, але рідних мені по крові людей.