Моє родинне дерево
Родинний рецепт
Моя родина походить із Чернігівщини. Це лісовий край. Тому для приготування їжі традиційно використовувалися дари лісу : чорниці,малина ,горіхи ,гриби . Однією з найулюбленіших страв сім'ї є запечена
картопля з грибами та сметаною . Для приготування беруться свіжі або
сушені лисички чи білі гриби.
Інгредієнти :
1. картопля 0.5кг
2. гриби 0.3кг
3.морква 1 шт
4.помідор 1шт
5.зелений кріп ,цибуля
6.сметана
7.приправа для картоплі
Страву запікаємо в горщиках , тому для приготування беремо не сиру ,а відварену до напівготовності картоплю.
На підігріту сковорідку з рослинною олією кладемо потерту моркву і порізані гриби. Обсмажуємо 5 хвилин. Потім додаємо солі ,перемішуємо,посипаємо приправами. В окропі бланшируємо помідор, знімаємо шкірку, тремо на мілкій терці і кладемо на сковорідку .
Викладаємо в горщики шарами картоплю і вміст сковорідки, в кінці додаємо ложку сметани та зеленнь . Підливаємо води. Щоб закрити горщики, робимо кришку з тіста.
Ставимо горщик в духовку при t 200 градусів і запікаємо близько 30 хвилин.
Смачного !
Походження прізвища Коваль
Кожне прізвище має свою історію, своє походження.
Прізвище Коваль одне з найпоширеніших у світі. І це не дивно. Адже в кожному поселенні була людина, яка займалася виготовленням із заліза
необхідних у побуті речей : сокир, лопат, плугів, ножів .
Ковалі виготовляли не тільки побутові речі, а й ювелірні, культові (дзвони, хрести), зброю та воєнні знаряддя . Майстри - зброяри кували мечі, бойові сокири, шаблі, кольчуги, щити та шоломи.
У старовиннiй книзi "Явища природи i мистецтва" (1778р) згадується про те що,ковальству навчалися два роки за платню, а потім учень мав відпрацювати на майстра 4 -5 років безкоштовно . Якщо він гарно складав своєрідний залік (потрібно зробити дві підкови, вила і сокиру ),
отримував прізвище Коваль.
Прізвище Коваль походить від професії коваля. Очевидно, хтось із моїх предків займався цією справою.
Всупереч долі
Цю історію розповіла мені моя бабуся,бо на той час дідуся Олексія вже не було.
Мій прадідусь Олександр був заможним селянином. Мав землю,сільськогосподарські машини ,пасіку і жив зі своєю родиною на власному хуторі . Сім"я мала семеро дітей. У1932р. попав під розкуркулення. Все майно конфіскували, а їх всіх мали вислати до Сибіру.Ледве вблагали владу залишити на Україні дітей та старих батьків. Від усього господарства їм дісталася стара клуня.З дітьми залишилася одна з найманих робітниць- Марія.Вона не мала куди йти та й душею прикіпіла до новонароджених хлопчиків-близнюків. Батькам важко далося таке рішення. Але вони вірили, що на рідній землі у дітей є шанси залишитися живими.
Та інша доля чекала на них. Страшний голод насувався на країну.Родина не мала ні їжі, ні теплих речей. Сподіватися на допомогу було марно,бо в такій ситуації були всі мешканці навколишніх сіл. Спочатку померли дідусь та бабуся, а згодом почали помирати діти.Живим залишився тільки один із хлопчиків- близнюків. Тоді Марія взяла малого і вирішила йти до найближчого міста. Так вона врятувала своє життя і мого дідуся Олексія.
Трагічною виявилася доля моїх прадідуся та прабабусі. Прабабуся Соломія так і не дісталася місця поселення. Вона померла ще по дорозі .Прадідусь Олександр загинув під час другої світової війни.
Ця розповідь вразила мене своєю трагічністю і масштабністю. Це була трагедія не тільки моєї сім'ї, а всього українського народу.
походження
Мої батьки походять з м.Корюківки,Чернігівської області. Корюківка- районний центр, населення 14805ж.(на 2005р.) Засноване у 1657р.козаками і переселенцями з Правобережної України. Назване по імені козака Омеляна Каруки, який був одним із перших мешканців і облюбував для своєї родини ,надійно захищене лісами ,місце на березі річки Брест.
Корюківщина у 1941-1943р. була краєм активної партизанської діяльності.
Найтрагічнішою подією стала березнева трагедія 1943р., коли одномоментно були знищені жителі разом з населеним пунктом.Загинуло близько 7000 корюківчан, із них десята частина дітей і підлітків.
Сучасна Корюківка-одне з найперспективніших міст Чернігівщини.Воно є привабливим завдяки наявності лісових масивів, кварцового піску, глини, торфу. Одне з найбільших підприємств - Публічне акціонерне товариство "Слов'янські шпалери".
Мої батьки навчалися в одній школі. Але почали зустрічатися , а згодом і одружилися, вже після закінчення вузів. Мама закінчила Харьківський фармацевтичний , інститут тато- Київський інститут водного транспорту. Побралися вони у 1995р..
Рідних братів та сестер я, на жаль, не маю. У мене тільки одна бабуся,яка живе в м. Ромни. Маминих батьків я ніколи не бачив. Їх не стало задовго до мого народження.
Бабуся Олександра познайомилася з дідусем Олексієм у Казахстані. Тоді багато людей поїхало піднімати цілинні землі. Дідусь працював ветеринаром , а бабуся на колгоспному току обліковцем.
Ще маю двох тіток. Тітка Наталія (татова сестра) мешкає в Сумській області. Вона доглядає за бабусею. Тітка Надія живе в Чернігівській області,працює в магазині. Її чоловік, дядько Олександр, брав участь в АТО. Він пішов туди добровольцем. Вся сім'я ним пишається.
У мене є два двоюрідні брати і дві сестри. Троє з них уже дорослі,закінчили вузи. Cестра Оля живе в Ізраїлі. Брат Сергій мешкає у Києві. Він, як і мій тато ,закінчив інститут водного транспорту, працює в іноземній компанії. І незважаючи на молодий вік , Сергій вже старший помічник капітана. Ще один мій брат закінчив Киівський автодорожний інститут і прцює в м. Чернігові . В Чернігові в ліцеї навчається моя сестра Богдана. Вона учениця 10 класу.
про мене
Привіт! Мене звуть Коля. Я навчаюся у 7 класі. Мені подобаюся такі предмети:біологія, хімія, фізика, географія та історія. Люблю грати у футбол, слухати музику, зустрічатися з друзями. Мої найкращі друзі Ваня та Аня. З Ванею ми товаришуємо від народження.
Вже сьомий рік я займаюся у секції тхеквондо. Мрію отримати чорний дитячий пасок, тому тричі на тиждень ходжу на тренування.
Мій улюблений фільм "Зоряні війни". Дивився усі сім частин і з нетерпінням чекаю на появу нової.
Мені подобається читати пригодницькі книжки. Ще я обожнюю Гаррі Поттера і твори Дж.К.Ролінг.
Я мрію отримати гарну освіту, хоча ще не визначився ким хочу стати у дорослому житті. Мої бажання часто змінюються.
Життєве кредо:"Завжди перемагати труднощі".